Від уяви до запам’ятовування

Галина Харук, 18.09.2012

Більш ніж 20 років тому Євген Антощук заснував «Українську школу ейдетики».

Якоюсь дивною і фантастичною мені здавалася ця методика, мовляв після курсів можна навчитися запам’ятовувати і пригадувати будь-яку інформацію – від імен, прізвищ, номерів телефону багатьох людей, з якими ти тільки-но познайомився, до навчальної та професійної інформації. Щоб подивитися, чи це часом не прості балачки й не навішування «лапші» на вуха, вирішила відвідати пробне заняття з ейдетики.

Учнів не багато – це вам не лекція в університеті, і навіть не шкільний урок. Це майже індивідуальне заняття, коли ти безпосередньо спілкуєшся із інструктором-методистом, який при найменших труднощах готовий допомогти. На дошці ніхто не пояснював, як відбувається цей страшний психофізіологічний процес запам’ятовування, я не повторювала інформацію по кілька разів (як у школі рекомендують), не переписувала у зошит, що раніше вважала найефективнішим при запам’ятовуванні, мене просто попросили… усе уявляти.

Якщо чесно, то спочатку відчула якусь недовіру до своєї уяви – вона мені пропонувала дивні нереальні образи, і що більш неймовірними вони були, то швидше я могла запам’ятати. Таким способом я змогла з першого разу відтворити 25 слів, дивлячись на непов’язані з ними картки-листівки; розказати про ці листівки, слухаючи різноманітні звуки-шуми. Якщо з деякими картками і виникали проблеми, то причиною цього було небажання придумати яскравий образ. Я змогла майже точно відтворити число π до 25 знака, всього-на-всього уявивши ці цифри. І, найголовніше, я відчула, що природа закладає в нас великий потенціал, тільки ми йому, на жаль, не даємо розвиватися далі.

Фразу «У мене погана пам’ять» вирішила відразу викинути у найближчий смітник. Метод ейдетики ще більше зацікавив, і напевно все-таки варто викроїти зі свого часу кілька годин і відвідати повні курси Євгена Антощука.​

Джерело:  Портал Культура

Share

Вам также может понравиться...